Швидкомонтовані будинки – «фінською» чи «канадською»?

Яка технологія краща? Це питання не має однозначної відповіді. Кожна система має свої переваги та недоліки. Розглянемо основні їх.

Каркасні будинки часто називають «канадськими», хоча будівництво за цим методом було винайдено у 20-х роках ХІХ століття шведським архітектором Фредріком Бломом. Популяризував метод англієць Вільям Меннінг і через десять років каркасні будинки стали відомими по всій Європі. Ідея разом з емігрантами вирушила до країн Північної Америки, де її дещо змінили, а після кількох років повторно імпортували до Європи. І хоча обидва методи мають багато спільного, існують суттєві відмінності.

Різниця у конструкції

Вважається, що для України найбільше підходять «фінські» будинки, оскільки наші суворі зими подібні до холодного клімату цієї північної країни. Основні ж відмінності фінської та канадської системи полягають у тому, що «канадські» будинки збираються на каркасі безпосередньо на будівельному майданчику, а «фінські» будинки поставляються на об'єкт у вигляді вже готових окремих елементів.

Загальні риси обох систем включають розташування стін, стель і горищ, однакові вимоги по тепло-, гідро-, звукоізоляції, а також з питань пожежної безпеки. Загальною рисою є також використання в будівництві високоякісної деревини. Відмінності в основному в тому, що «фінські» будинки збираються з готових конструкційних елементів, а «канадські» зводяться на каркасі, що забезпечує більшу свободу дій і дає можливість реалізувати індивідуальні проекти.

Різниця в обробці

У обох систем немає серйозних обмежень щодо зовнішнього оздоблення фасаду. Це може бути штукатурка, клінкер чи сайдинг. Стіни і «фінських» і «канадських» будинків можна додатково утеплювати пінополістиролом, різниця полягає лише в тому, що у випадку «фінської» технології, утеплювач кріпиться на дерев'яній решетці. Таким чином, між стіною та теплоізоляцією дотримується вентиляційний зазор, що сприяє захисту фасаду від вологи.